Початок
Є речі, які народжуються не з одних рук — а з тисячі.
У червні 2007 року на острові Хортиця — серці козацької України, місці де формувалась українська душа — було вишито перший стібок Рушника Національної Єдності. Не випадково саме тут. Хортиця здавна є місцем де земля пам’ятає все.
1340 майстринь
До акції долучились майстрині не лише з усіх областей України, а й з діаспор Молдови, Польщі, США та Канади. Люди різних національностей і віросповідань.
Наймолодшій — вісім років. Найстаршій — вісімдесят чотири. Загалом — понад 1 340 творців. 48 колективних вишивань. Понад 55 000 кілометрів дороги, якими пройшло полотно.
Жоден рушник у світі не має такої історії.
Символіка
По периметру всього полотна проходить оберіговий безкінечник — символ вічного руху життя.
В центрі — Древо Життя з 27 квітками, кожна з яких уособлює область України. Жодного повтору. Як і серед людей. Золотий тризуб у вінку тримає всю композицію як серце — тихо, але непохитно.
Червоний колір домінує — бо це колір величі, тріумфу, благословення на розквіт.
Сьогодні
Ідею створення рушника народила Тамара Василівна Степаненко — людина, яка понад 40 років присвятила збереженню мистецтва вишивання. Виконавчим директором акції став Микола Степаненко.
Жодна політична сила чи гілка влади цей проєкт не фінансувала. Він народився з народної ініціативи — на засадах толоки. Так само, як будувалась Україна.
Сьогодні Рушник Національної Єдності живе далі — у кожному виробі GADZHAMAN з ручною вишивкою, у кожному купоні, що несе в собі пам’ять землі і рук, які її любили.
Бо рушник — це не тканина. Це присяга.